Епітафії, вірші та надписи

Пам'ятник - це підсумок життя. Людина, яка пішла у кращий світ, не може вибрати собі надгробок. Це почесний борг живих. Виконаємо його з честю.

Епітафії

1. Тому, хто дорогий був при житті, Від тих, хто пам'ятає і сумує.

2. Не треба слів, не треба сліз, А просто щиро пам'ятайте (помоліться).

3. Одною квіткою земля бідніша стала Одною зіркою - багатші небеса.

4. ......Чому Ти, чому назавжди?

5. Життя - це мить, А пам'ять вічна.

6. Земний шлях короткий, пам'ять вічна.

7. Вічна пам'ять про Вас в наших серцях.

8. Любимо вас, і в пам'яті нашій завжди живі.

9. Світла (вічна) пам'ять про вас назавжли залишиться в наших серцях.

10. До твоєї вічної могили Наша стежка не заросте. Рідний твій образ, образ милий Завжди сюди нас приведе.

11. тут та любов, що правду дарувала. Тут та печаль, що мудрість принесла.

12. Все було в ньому - Душа, талант, краса. Іскрилось все для нас, Як світла мрія.

13. Повернути не можна. забути неможливо. 14. Дорогій, коханій, єдиній від ______________

14.  У серцях людей, залишивши слід, Пам'ять про тебе вічна.

15. Земний шлях короткий, пам'ять вічна.

16. З життя пішов миттєево, А біль залишився назавжди.

17. З коханими не розлучаються. Лише поряд перестають бути.

18. Любимо тебе, і в пам'яті нашій ти завжди жива.

19. Тому, хто дорогий був при житті. Від тих, хто любить і сумує.

20. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.

21. Великої скорботи не виміряти, слізьми горю не допомогти. тебе немає з нами, але навіки У серцях ти наших не помреш.

22. Ми шкодуємо,плачем і сумуємо, що ти залишився вічно молодим.

23. Пам'ятаємо,любимо, сумуємо. Спи спокійно, наш дорогий син (батько)

24. Ти пішов з життя, А з серця - ні. Немає більше горя, Чим гіркоти від втрати.

25. Як рано ти пішов , рідний,залишивши нам сум і біль.

26. І серцю боляче, І горю немає кінця.

27. Немає таких слів, щоб виразити Весь біль і скорботу душі нашої.

28. Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.

Вірші

Вірш 1

До Вашої вічної могили

Наша стежка не заросте.

Рідний Ваш образ,

Образ милий

завжди сюди нас приведе.

Вірш 2

Синочку мій, стежинку я до тебе

протоптала,

Гіркими сльозами її поливала,

Я дуже, сину мій, тебе любила,

Та вберегти тебе я не зуміла.